- розчарований
- —————————————————————————————розчаро́ванийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розчарований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розчарувати. 2) у знач. прикм. Який перебуває в стані розчарування. || Який виражає розчарування … Український тлумачний словник
розчарованість — ності, ж. Стан за знач. розчарований 2) … Український тлумачний словник
зневірнений — на, не, Пр. Розчарований; такий, хто втратив віру в когось … Словник лемківскої говірки